субота, 22 квітня 2017 р.

Китай проведе тиждень "Один пояс - один шлях" в Києві

У п'ятницю в Києві відбулася прес-конференція з нагоди святкування 25-ї річниці встановлення дипломатичних відносин між Китаєм і Україною.
На прес-конференції було презентовано програму заходів, які пройдуть в Києві з 24 по 29 квітня в рамках Тижня китайсько-українських культурних обмінів "Один пояс - Один шлях"де українцям покажуть фарфор, чай, китайську медицину і театральні постановки про історію КНР.
Про це на прес-конференції 21 квітня заявив посол Китайської Республіки в Україні Ду Вей.
"Для українського народу, який дуже любить Китай, тиждень Китайсько-Українського культурного обміну "Один пояс - Один шлях"- не буде нудним для України", - сказав посол в будівлі Посольства, куди пресу України запросили вперше за останні 10 років.
Тиждень Китаю в Україні почнеться 24 квітня, з 14-00 до 20-00 - відбудеться відкриття Тижня Китайсько-Українського культурного обміну "Один пояс - Один шлях" в Українському Домі. В рамках відкриття передбачена церемонія підписання ряду угод про співпрацю, автограф-сесія "на чайному млинці", театральна вистава, виставки.
25 квітня, у вівторок, відбудеться тематичний день традиційної китайської медицини.
"Заплановано установчі збори Союзу міст шовкового шляху, Форум співпраці з традиційної китайської медицини, випробування діагностики та лікування традиційної китайської медицини. А також в програмі тижня - Китайсько-Український торгово-економічний Форум".
У середу, 26 квітня, пройде День для демонстрації китайської традиційної культури.
"А саме, пройдуть тематичні заходи китайської традиційної культури: шовк, фарфор, чайне мистецтво", - зазначив посол.
Також в цей день пройде Всеукраїнський відбірковий тур міжнародного конкурсу знавців китайської мови серед учнів загальноосвітніх навчальних закладів "Китайський міст".
У четвер, 27 квітня, відбудеться тематичний день "Міст Шовкового шляху", в рамках якого буде підписання угоди про співпрацю.
У п'ятницю, 28 квітня, пройде виставка-презентація про Китай. А на суботу, 29 квітня, заплановано перший міжнародний форум між Китаєм і Україною "Один пояс - один шлях, об'єднання річок Янцзи і Дніпра". 

 "Я давно переконався в любові українського народу до Китаю. І можу сказати, що все більше китайців дізнається справжню Україну", - запевнив Посол КНР.
"Обміни в культурній та гуманітарній сфері є основою взаємодії між Китаєм і Україною. І зараз вони демонструють бурхливий розвиток", - заявив на презентації посол КНР в Україні Ду Вей.
Він пов'язав нинішні успіхи з приєднанням України до китайської ініціативи "Один пояс - Один шлях" в 2015 році, а також безперервними спробами Пекіна і Києва вдосконалити дорожню карту її реалізації.
У той же час Ду Вей зазначив, що позитивний вплив ініціативи "Один пояс - Один шлях" на китайсько-українські відносини не обмежується культурною сферою. "В останні роки Китай і Україна прийняли загальні заходи, щоб створити сприятливі умови для обміну людьми та делегаціями", - заявив посол. Зокрема, в 2015 році було відновлено пряме авіаційне сполучення між Пекіном і Києвом, а рік по тому керівництво України зробило важливий крок у сфері лібералізації візового режиму з КНР, ввівши в дію спрощений порядок в'їзду на українську територію для китайських бізнесменів і туристів.
Крім того, приєднання України до ініціативи "Один пояс - Один шлях" додало імпульс співробітництву з Китаєм в торгово-економічній сфері. Ду Вей нагадав, що КНР вже кілька років поспіль утримує позиції другого за величиною торговельного партнера України і з кожним роком все ширше відкриває свій ринок для однієї з головних статей українського експорту - сільгосптоварів.
Обсяги китайських капіталовкладень в Україну також безперервно зростають. "За останні роки від Китаю, офіційної сторони і підприємств, було сукупно зроблено інвестицій на суму понад 7 млрд доларів США", - підкреслив посол. Ду Вей впевнений, що в майбутньому ці позитивні тенденції тільки посиляться, оскільки китайські інвестори вже зайнялися пошуком нових сфер для вкладення капіталу в Україну. 
                                                                                             Підготував Олександр Майстренко
                                                                                             Фото             Леонід Коваленко

У Києві відкрився міжнародний фестиваль короткометражних фільмів

У середу, 19 квітня, у Києві відкрився міжнародний фестиваль короткометражних фільмів KISFF-2017. На відкритті також був присутный голова Державного агентства України з питань кіно Пилип Іллєнко.

Київський міжнародний фестиваль короткометражних фільмів або просто KISFF — це найбільша присвячена короткому метру регулярна подія в Україні.

Протягом 5 днів Kyiv International Short Film Festival, або просто #KISFF, представляє актуальний короткий метр та класичні стрічки, знайомить з їхніми авторами та представниками світової кіноіндустрії. Серед більш, як 300 стрічок, у п'ятьох десятках блоків, можна знайти те, що припаде до душі.

Серед фокусів KISFF 2017 — пошуки «нового» кіно та нового у кіно, роздуми про мистецьку цінність, українське кіно сьогодення та минулого, шоукейси західних кіношкіл та вибраних фестивалів короткого метру
Цього року, окрім традиційних конкурсних та позаконкурсних програм, є десятки кураторських підбірок, шоу-кейси провідних кіношкіл, відомих кінофестивалів, ретроспективні блоки українського кіно, спеціальна дитяча програма від VIS Vienna Shorts, світова кіноспадщина, Sound&Vision, експериментальне та радикальне кіно і багато-багато іншого. 
Новим фестивальним центром є Кінотеатр "Україна", в Маріїнці проходять Open Air покази, центром авангарду є кінотеатр ЛІРА. Окрім цього, індустрійні та освітні події в Kyiv Academy of Media Arts (круглі столи, панельні дискусії).

У міжнародному конкурсі представлено 13 стрічок, у національному дев'ять.

"Фестиваль розвиває національну і міжнародну платформи короткометражних фільмів з метою відкрити нові форми і методи кіновиробництва в Україні та за кордоном. Це національне та міжнародне місце зустрічі кіношників, джерело натхнення та нових знань для професіоналів, студентів та поціновувачів кіно. KISFF – це осередок для розвитку талантів та популяризації кінематографу як привабливого культурного дозвілля для всіх можливих цільових груп", - йдеться у повідомленні.

У міжнародному конкурсі представлено 13 стрічок, у національному - 9. Обидві програми буде судити професійне міжнародне журі. Переможець національного конкурсу отримає грошовий приз від фестивалю та його партнерів.

Три головні нагороди будуть вручені фільмам-переможцям у таких номінаціях: “Кращий фільм”, “Краща режисура”, “Приз глядацьких симпатій”. За членами журі також зберігається право надати 2 або більше “Особливих відзнак журі”.
Валерій Калініченко

За рік роботи проекту Мін’юсту «Lingva.Skills» бажання вивчити англійську висловили понад 2 мільйони українців, - Павло Петренко

Понад 2 мільйони українців висловили бажання вивчити англійську мову за допомогою проекту Міністерства юстиції «Lingva.Skills». Про це в ході прес-конференції повідомив Міністр юстиції Павло Петренко.

«Рівно рік тому ми дали старт цьому проекту з розрахунку на те, що українці матимуть більше можливостей для спілкування. 60 тисяч громадян зараз проходять курс навчання. 2 мільйони українців подали заявки для того, щоб навчатися за цією програмою. Проект дійсно став національним», - наголосив очільник Мін’юсту.

Він також зауважив, що вивчення англійської мови є дуже важливим інструментом спілкування зі світом.

«Це не просто можливість для українських громадян одразу після введення безвізового режиму подорожувати Європою, а й шанс вільно спілкуватися з друзями в інших країнах, навчатися та пізнавати цей світ», - сказав Міністр юстиції.

При цьому він поінформував присутніх, що розробники системи мають амбітні плани з розробки курсів навчання для тих українців, які мають більш високий рівень знань, запровадити різноманітні професійні блоки та дати старт вивченню за розробленою системою інших іноземних мов.

«З 2019 року знання англійської мови буде однією з вимог для номінування на державну службу. Цей проект є не лише соціально важливим, а й дасть можливість молоді, яка хоче працювати на державній службі, вже почати підготовку», - зауважив Павло Петренко.

Керівник ГТУЮ в Києві Станіслав Куценко у свою чергу наголосив, що проект виходить на міжнародну орбіту.

«Уряди Казахстану та Грузії зацікавилися у запровадженні в себе навчання за даною системою. Це справжній український інноваційний проект, який виходить на міжнародну орбіту і є нашим інтелектуальним продуктом, який Україна може експортувати», - сказав він.

На його переконання, проект матиме велике практичне значення для українців.

«Зараз, коли скасовується безвізовий режим, спілкування з представниками інших держав стане звичайною потребою для наших громадян. І це спілкування буде проходити англійською мовою. Міністерство юстиції зробило великий вклад, щоб українці долали всі бар’єри», - додав Станіслав Куценко.

За словами методолога проекту «Lingva.Skills» Віталія Зубкова, система створена для того, щоб вона тренувала користувачів, вказуючи на їхні помилки, а не просто давала знання.

«Аналогів нашій системі, яка базується на перекладі і забезпечує таке тренування, не існує. Для нас це можливість безкоштовно отримати якісні знання. Система тренує вміння активно користуватися структурами англійської мови. Центральна ідея продукту – ми хочемо, щоб ви не перекладали з української на англійську, ми хочемо, щоб ви користувалися існуючими в англійській мові структурами і робили це вільно й швидко», - заявив розробник проекту.

УКРАЇНА І ЛИТВА: ІНВЕСТИЦІЙНІ ТА БІЗНЕС-МОЖЛИВОСТІ

 У Торгово-промисловій палаті України відбулась конференція «Україна і Литва: інвестиційні та бізнес-можливості». 

ОРГАНІЗАТОРИ КОНФЕРЕНЦІЇ:

Посольство Литовської Республіки в Україні, Торгово-промислова палата України, Вільнюська торгово-промислова і реміснича палата, Український союз промисловців і підприємців, асоціації «Infobalt» та «IT Ukraine».

ПАРТНЕРИ КОНФЕРЕНЦІЇ:

Міністерство економіки Литви, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Литовська палата торгівлі, промисловості та ремесел, Конфедерація промисловців Литви, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України, Литовське агентство з житлового енергозбереження, Конфедерація з поновлюваних джерел енергії Литви, Асоціація Східно-Європейського партнерства і інвестицій, Асоціація вільних економічних зон Литви, адвокатське бюро «LEADELL Бальчюнас і Граяускас».

ФІНАНСОВІ ПАРТНЕРИ: підприємство «Новус», Торгово-промислова палата України, підприємство «Вічюнай-Україна», Міністерство закордонних справ Литовської Республіки, підприємство «Keмek», підприємство «Ардіс Гроуп».

Програма заходу включала пленарну частину, в якій були висвітлені стан, перспективи та пріоритетні напрями українсько-литовського економічного й інвестиційного співробітництва, умови, переваги та проблемні питання ведення бізнесу в Україні та Литві, після чого відбулись також В2В-переговори представників ділових кіл України та Литви.

В рамках конференції працювали 3 українсько-литовські робочі групи за наступною тематикою: 

Співробітництво у сфері інформаційних технологій.
Передача литовського досвіду у сфері енергоефективності та охорони 
навколишнього середовища.
Стимулювання інвестицій та бізнесу в Україні та Литві.

Литва – важливий торговельний партнер України з колосальними перспективами інвестиційного співробітництва. Тільки мережа Novus створила в Україні понад 5 тисяч робочих місць, а загалом у нашій державі провадять діяльність майже 250 литовських компаній і фірм із литовськими інвестиціями. У Литві наразі працюють 88 компаній із українським капіталом. Щоб зареєструвати там фірму, необхідно лише три дні. Для інвесторів передбачено низку пільг і фінансових стимулів, включаючи мережу із 7 вільних економічних зон. Вони спеціалізуються в окремих галузях економіки і входять до двадцятки найкращих у світі та стабільно представлені у п’ятірці тих, що пропонують найкращі послуги інвесторам.

У грудні, під час Другого українсько-литовського бізнес-форуму, Україна та Литва підписали угоди щодо посилення співпраці у сфері інформаційних технологій. Нині ми активно переймаємо досвід колег. Результатам його впровадження  була присвячена одна з робочих груп конференції «Україна і Литва: інвестиційні та бізнес-можливості», що відбулась у ТПП України.

«Україна та Литва  втілюють у життя кілька спільних проектів: із використання спеціалізованих лазерів, створення водоочисних систем, відновлення інфраструктури у малих містах, розвитку малого та середнього бізнесу, енергоефективності тощо», – сказав президент ТПП України Геннадій Чижиков. 
На європейському IT-ринку Україна відома як один із найбільших аутсорсингових майданчиків. Згідно зі звітом Ukraine Digital News, у 2015 році обсяг експорту українських розробок програмного забезпечення досяг 2,5 млрд доларів, поступившись лише агросектору та металургії. Проте і IT-індустрія, і сфера стартапів в Україні розвиваються фактично без підтримки держави. Досвід Литви показує, що чиновники і стартапери можуть бути корисними один одному. Поки в Україні вирішенням проблем галузі займаються ентузіасти, в Литві  це – частина державної політики, яка вже дає свої результати.

Литва займає лідируючі позиції серед країн ЄС у створенні стартапів із розробки програмного забезпечення.  31 500 жителів країни  задіяні у сфері IT.

З 2010 року в Литві функціонують державне агентство із залучення інвестицій Invest Lithuania, а також агентство зі сприяння експорту Enterprise Lithuania. Зі стартапами працюють обидві структури. Прямої фінансової підтримки держава не надає, зате сприяє стартапам у пошуку інвесторів. Іноземним фахівцям також допомагають отримати посвідку на проживання і переїхати до Литви. Найближчим часом еміграція в Литву для стартапів, у тому числі з України, повинна істотно спроститися. Нещодавно уряд схвалив поправки до законодавства, що дозволяють ввести новий тип віз – стартап-візи.

«Із Литви теж виїжджають уми і там теж мало місцевих інвесторів. Але держава намагається вирішувати цю проблему. На міжнародному рівні Литва себе позиціонує як країна, куди можна приїхати, чимось займатися і ніхто не буде тебе чіпати. Ніяких безпідставних візитів податківців або «масок-шоу» з вилученням серверів», – сказав Віктор Валєєв, директор асоціації IT Ukraine.
У рамках конференції працювали ще дві українсько-литовські робочі групи із запозичення литовського досвіду у сфері енергоефективності й охорони навколишнього середовища, стимулювання інвестицій і бізнесу.

Під час заходу понад 200 підприємців обох країн обговорили стан, перспективи та пріоритетні напрями українсько-литовського економічного й інвестиційного співробітництва, умови, переваги та проблемні питання ведення бізнесу в Україні та Литві.  

Олександр Майстренко

четвер, 20 квітня 2017 р.

Вчені навчилися читати думки людей

Вчені створили пристрій для читання думок людини

Про це пише EraMedia з посиланням на Naked Science.

Науковці з Технологічного університету створили пристрій, який за даними електроенцефалограми (ЕЕГ) визначає односкладові слова і окремі цифри, про які думає людина.

Максимальна точність визначення інформації становить 90%. Гарнітура складається з електродів, прикріплених до голови і службовців для контролю сигналів головного мозку. Розробка розрахована на надання допомоги людям з обмеженими можливостями. Зокрема, людям з мовними проблемами - їм система допоможе спілкуватися.

Дослідники говорять, що раніше перетворення сигналів ЕЕГ в слова було обмежено обсягом даних, які збирають такі системи. Новий же підхід до інтерпретації цих сигналів заснований на цілісному розпізнаванні образів і машинному навчанні.

Під час випробувань система змогла вгадати число від 0 до 9 з точністю 90%. Крім того, система визначала 18 японських слів з точністю 61%.  Дослідники планують удосконалити пристрій і розглядають можливість його підключення до смартфону.