вівторок, 19 вересня 2017 р.

Музеї Києво-Печерського історико-культурного заповідника

Результат пошуку зображень за запитом "музеї на території києво печерської лаври"«Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник» — музейний комплекс, що діє на території Києво-Печерської лаври. Був заснований у 1922 році, у 1996 році отримав статус національного. Є найбільшим музейним комплексом України, де зосереджено 144 пам'ятки історії та культури. Серед них — два унікальних підземних комплекси (дальні і ближні печери), храми, пам'ятки архітектури XI—XIX ст., виставкові приміщення. Заповідник щорічно відвідують сотні тисяч туристів.
На території заповідника розміщені: Музей книги і друкарства України, Національний музей українського народного декоративного мистецтва, Музей театрального, музичного та кіномистецтва України, Музей історичних коштовностей України.
З 1926 року до складу заповідника увійшли: Музей культів і побуту, музеї нумізматики, староукраїнської будівельної техніки, українських старожитностей, І Всеукраїнська реставраційна майстерня, друкарня Всеукраїнської академії наук, храми, фортечні мури, Ближні та Дальні печери, дзвіниці, архівний фонд Києво-Печерської лаври, бібліотеки.

У роки Другої світової війни значну частину пам'яток було пошкоджено, підірвано головний храм монастиря — Успенський собор.

14-та сесія Міжурядового комітету ЮНЕСКО у 1990 р. внесла Києво-Печерську лавру до Списку пам'яток всесвітньої культурної спадщини.

Указом Президента України від 13 березня 1996 р. заповідникові надано статус національного.

У серпні 2000 р. відбулося освячення відбудованого Успенського собору.

Заповідник видає книги, каталоги виставок, збірники наукових праць «Лаврський альманах», «Могилянські читання» тощо.

Фондова колекція заповідника

Фондова колекція Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника нині нараховує більше 70 000 одиниць зберігання, серед яких культові вироби з дорогоцінних металів, предмети іконопису, портрети церковних діячів та світських осіб, коштовні тканини з гаптуванням, стародруки, графічні роботи, фото, археологічні речі тощо. Це переважно експонати XVII—XX століть.

Роботи з формування історичних і мистецьких колекцій почали проводитися лаврським музеєм на початку 1920-х років, у складних умовах нищення радянською владою церков і культових предметів. Завдяки музею була збережена значна кількість історичних пам'яток. У довоєнний період музей зібрав одну з найкращих у світі колекцій іконопису, цінні колекції культового одягу та виробів з дорогоцінних металів. Під час Німецько-радянської війни зібрання музею зазнало значних втрат. У 1941 році музейна колекція з дорогоцінних металів була евакуйована до Уфи і у повоєнні роки повернута. Проте, ті колекції, що залишалися в місті в період німецької окупації Києва, були пограбовані, частково вивезені до Німеччини, частково знищені під час руйнації Успенського собору. Було втрачено найкращу частину зібрання іконопису. Роботи з відтворення фондових колекцій розпочалися у 1944 році. Під час розбирання руїн Успенського собору вдалось врятувати значну частину коштовних тканин. Частково були повернуті цінні речі з Лаври, що під час окупації потрапили до інших київських музеїв, незначну кількість музейних предметів повернули з Німеччини. У 1949 році фонди заповідника налічували понад 36 тисяч одиниць зберігання, розширення фондів не припинялось у наступні роки.

Зібрання виробів із металу
Зібрання виробів з металу налічує понад 11 тисяч різноманітних предметів і є одним з найкращих в Україні. Значну його частину складають культові речі з ризниць київських церков і монастирів, а також колишнього Церковно-археологічного музею при Київській духовній академії. Це, зокрема, офіри та меморіальні речі — потири, хрести, дарохранильниці, дискоси, таці, шати ікон та інше. Справжніми раритетами православного світу і унікальними витворами мистецтва є представлені у зібранні хрести Марка Печерника (XI—XII століття), Київського митрополита Макарія (XV століття), Київського митрополита Гедеона Святополка-Четвертинського (1665 рік) та інші.

Зібрання живопису
Зібрання живопису налічує понад 2900 ікон і рідкісних картин на біблійні теми українських майстрів XVI — початку XX століть. У зібранні іконопису представлені роботи майстрів Волині, Галичини, Чернігівщини, Київщини, найдавніші ікони походять з Холмщини, що нині у складі Польщі. Чимало ікон належать до іконописної майстерні Києво-Печерської лаври, передусім, це копія лаврської чудотворної ікони «Успіння Пресвятої Богородиці», датована XVII століттям. Особливою цінністю вирізняються ікони «Зішестя у пекло», «Вознесіння», «Втеча до Єгипту» тощо, а також картини XVIII століття релігійної тематики, які раніше прикрашали зворотний бік іконостаса Троїцької надбрамної церкви. Окремої уваги заслуговує збірка портретів українських церковних діячів, серед яких портрети київських митрополитів Петра Могили, Іоасафата Кроковського, Варлаама Ясинського, лаврських архімандритів Єлисея Плетенецького, Йосипа Тризни, Інокентія Ґізеля та інші.

Зібрання виробів із тканин
Зібрання виробів з тканин налічує понад 7 тисяч пам'яток XVI — початку XX століття. В основному це предмети церковного вжитку, такі як сакоси, фелони, стихарі, митри, плащівниці, палиці, єпитрахилі тощо. Здебільшого вони виконані з парчі та оксамиту й прикрашені сюжетними сценами, гаптованими срібними та золотими нитками. Найбільшу історичну і художню цінність має група з близько півтори сотні вкладних пам'яток. Серед них представлені роботи гаптарської майстерні Києво-Вознесенського монастиря, зокрема, воздухи з композиціями «Не ридай мене мати», «Різдво Богородиці», «Покрова» та інші.

Зібрання стародруків
Фонди заповідника мають чималу збірку стародруків, виданих у Києво-Печерській лаврі, а також рідкісні видання львівської, чернігівської, острозької та інших друкарень. Найдавнішим українським стародруком у колекції є «Апостол», надрукований Іваном Федоровим у Львові у 1574 році. Друкарня Києво-Печерської лаври була заснована у 1615 році і діяла впродовж близько трьохсот років. Серед її видань є книга першої чверті XVII століття — «Бесіди Іонанна Златоуста на 14 послань святого апостола Павла» (1623); особливу історичну і художню цінність мають, зокрема, книга «Тріодь пісна» (1627), Патерик Печерський (1661), «Синопсис» (1674, вважається першою друкованою книжкою з української історії). Зовнішнє оформлення лаврських видань вирізнялось пишністю, вони часто оправлялись шкірою з тисненими зображеннями святих. Більшість Євангелій оздоблювали оправами, карбованими з дорогоцінних металів, прикрашали гравірованими чи фініфтевими медальйонами, коштовним камінням тощо. У колекції нараховується кілька сотень богослужбових книг у металевих оправах.

Лаврська Дзвіниця
Над усіма спорудами Києво-Печерської лаври височить Велика лаврська дзвіниця.
Побудована вона була у 1731-1745 рр. за проектом архітектора та інженера Йоганна Готфріда Шеделя. На кошти гетьмана Івана Мазепи були придбані матеріали та закладено фундамент, глибина якого складає понад 6 м. На будівництво споруди пішло 5 млн. штук цегли різних розмірів і форм. У будівництві дзвіниці брали участь майстри Києво-Печерської лаври Степан Ковнір, Йосип Рубашевський, Іван Горох та інші.
На першому ярусі з 1889 містилося лаврське архівосховище, переведене з корпусу № 20, внаслідок чого північно-західна частина внутрішніх приміщень зазнала деяких змін, також було відкрито один із входів у дзвіницю. В лаврському архіві зберігалися матеріали з 1718 (після пожежі) до 1920-х рр., систематизовані за інвентарними та алфавітними описами. За даними 1919, в архіві зберігалися 22 291 справа та 6 тис. канцелярських книжок, у т. ч. описи справ. Останнім архіваріусом з 1905 до поч. 1920-х рр. був ієромонах Антоній (Орлов). Архів використовували для написання досліджень з історії православної церкви та Києво-Печерської лаври відомі культурні й церковні діячі І. Огієнко, Ф. Титов та ін., до нього зверталися також для довідок під час ремонту та нового будівництва монастирських споруд. Для забезпечення зберігання документації 24 червня 1920 Головархів видав охоронний лист на архів монастиря. У 1920-х рр. у дзвіниці також було зосереджено архіви київських Видубицького та Микільського і Слупського монастирів, військовий та військово-революційний Головного та Губернського архівів. 
На другому ярусі дзвіниці розташовувалася лаврська бібліотека, яка почала складатися, вірогідно, з перших років існування монастиря. Відомо, що на поч. 12 ст. свою книгозбірню передав монастирю його чернець Микола Святоша — колишній князь луцький й остерський Святослав Давидович. За Афанасієм (Кальнофойським), у 17 ст. поряд з «трапезною великою» з «теплою церквою» стояв невеликий одноповерховий дерев'яний будинок, в якому містилася «бібліотека церковних книг, руських і слов'янських». Збірка зазнала значних втрат під час пожежі 1718. Пізніше була розміщена на хорах собору Успіння Пресвятої Богородиці. 1897 перенесена до приміщення дзвіниці. У кін. 19 ст. книгозбірня налічувала понад 30 тис. книжок, 429 рукописів. З них — три на пергаменті, два рукописи 14 ст., п'ять — 15 ст., бл. 40 — 14 ст. (містилися у 120 шафах). Книжкове зібрання було систематизоване (систематичний та алфавітний каталоги). У приміщенні бібліотеки було влаштовано портретну галерею, на стінах висіли також сюжетні картини. З 1910-х рр. у читальній залі, де виставлялися рукописні та раритетні видання, влаштовувалися екскурсії.
Понад 20 років посаду бібліотекаря обіймав архімандрит Михайло (світське ім'я — Тростянський Іоанн Васильович; 1859—?), з вересня 1888 — послушник Лаври, 1891 прийняв постриг у чернецтво, був помічником бібліотекаря, бібліотекарем, згодом — ієродиякон, ієромонах. Одночасно — священик Свято-Троїцького (Микільського) лікарняного монастиря Лаври, пізніше — собору Успіння Пресвятої Богородиці. 1894 у зв'язку з хворобою перебував на Афоні, після повернення виконував у монастирі різні обов'язки, з серпня 1903 — знову бібліотекар. З 1909 — ігумен, з 1915 — архімандрит. Підготував каталог бібліотеки, виданий у Лаврі 1908 та 1912 (у 2-х томах). З липня 1916 до липня 1918 — священик військового евакуаційного пункту (призначений за власним проханням).
З липня 1916 до 1920 завідувачем бібліотеки був ієромонах Іполит (світське ім'я — Павлик Іоанн Кузьмович; 1866— 1938), який працював з 1909 помічником бібліотекаря і доглядачем читальної зали. Підготував і видав у лаврській друкарні кілька досліджень. 1932—35 священик церкви с. Велика Солтанівка (Київська обл.). Заарештований 15 вересня 1937 у селі, розстріляний 22, березня 1938 у київській в'язниці.
27 липня 1921 фонди бібліотеки передано у відання ВУАН (ключі від монастирської бібліотеки відібрано 12 жовтня 1921), пізніше розподілено між різними книгозбірнями Києва.

Тепер дзвіниця входить до складу заповідника, відкрита для відвідування екскурсантів.

Охорона та реставрація пам'яток
З метою забезпечення збереження комплексу нерухомих пам'яток та об'єктів культурної спадщини Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника проводяться дослідження; опрацьовуються відповідні матеріали щодо підготовки облікової документації на ці об'єкти; здійснюється моніторинг технічного стану, умов використання пам'яток та об'єктів історико-культурної спадщини, території Заповідника і його буферної зони, виконуються заходи з їх ремонту, реставрації, музеєфікація, пристосування.

понеділок, 18 вересня 2017 р.

Брифінг Голови Верховної Ради України Андрія Парубія за підсумками Погоджувальної ради

Olerom Forum One в Києві відбудеться 30 вересня, Палац Спорту

Створюючи майбутнє. Від мрії - до результату.
Наш світ змінюється стрімкими темпами: все коротше стають секунди в хвилини, все швидше ми повинні приймати рішення. Так, ми встигаємо виробити механічні звички і навички, але не встигаємо змінити погляди і мислення. Люди, які здатні піднятися над всім цим і по-іншому подивитися на речі, події, процеси - саме вони змінюють світ і сьогодні вже створюють наше завтра. Ви можете опинитися серед них, завдяки networking нового часу і тієї синергії думок, яку ми прагнемо створити на заході. Як результат - трансформація мислення і безмежність можливостей в сучасному світі технологій.
Зі сцени OLEROM FORUM 1 світові бізнес-експерти відкриють свої унікальні інсайти і стратегії. Хедлайнер форуму цього року - засновник Apple - Стів Возняк. Серед keynote speakers представники компаній-лідерів технологічного ринку: співзасновник і віце-інженер Siri Inc - Адам Чеер; бізнес-мислитель і експерт в області менеджменту № 1 в світі - Маршалл Голдсміт; співзасновник краудфандінгових майданчиків Kickstarter - Чарльз Адлер; творець першого в світі безкоштовного онлайн-магазину додатків GetJar і засновник венчурного фонду Nextury Ventures - Ілля Лаурсен; генеральний директор EVO.company - Микола Палієнко.
Більш того, в цьому році форум перейшов в дводенний формат:
30 вересня вас чекає networking, унікальні знання від спікерів світового рівня, інноваційні розробки на Алеї Стартапів. А на завершення продуктивного дня форуму - Vip-вечеря зі спікерами та Afterparty, де ви обговоріть отримані на форумі знання в невимушеній обстановці, насолодитеся музикою і приємною компанією.

1 жовтня в рамках OLEROM FORUM 1 ви станете учасником дискусійній панелі, де разом зі спікерами форуму обговоріть найбільш хвилюючі теми сучасного бізнесу. І ще одна унікальна можливість другого дня - майстер-класи Маршалла Голдсміта, Каті Порш і Пітера Брандла, Євгенія Чичваркіна. Тут, разом з відомими бізнес-коучами, ви попрацюєте над своїм успіхом.
Владислав Пєсков

Міжнародна конференція “Люди передусім: Якість життя і добробут у пост-соціалістичних економіках”

Конференція,яка відбувалась 14-15 вересня в Києві, в готелі Хілтон,зібрала дослідників, зацікавлених у добробуті населення регіону, і уможливить розширений діалог між науковцями, фахівцями з розробки політики, урядовцями та політиками, щоб сприяти  доказовому прийняттю рішень на всіх рівнях.

Мета конференції була зібрати разом дослідників, зацікавлених у добробуті населення регіону, і поширити результати високоякісних досліджень якості життя та добробуту, уможливити розширений діалог між науковцями, фахівцями з розробки політики, урядовцями і політиками, щоб сприяти використанню доказів і аналітики у процесі прийняття рішень на всіх рівнях для поліпшення добробуту населення.

У конференції виступав з доповіддю "Міграція та добробут" професор Клаус Циммерманн — провідний учений і заслужений авторитет у питаннях розробки політики в галузях економіки праці, економіки населення, міграції та інших. 

Наразі професор Цимерман є співдиректором Центру з питань економіки населення, розвитку та праці Університету ООН — Маастрихтського інституту економічних та соціальних досліджень у галузі інновацій та технологій, а також запрошеним професором у Гарвардському та Прінстонському університетах. Пан Цимерман був засновником і директором Інституту вивчення праці (IZA) з квітня 1998 року по лютий 2016 року. Під його керівництвом інститут зарекомендував себе як один із провідних світових науково-дослідних закладів та аналітичних центрів у галузі економіки праці.

Організаторами виступили: Київська школа економіки та VoxUkraine за підтримки Університету Кенту та Каліфорнійського університету в Берклі за співфінансування: ACES, SITE, IDF, EXCEPT.

З доповідями також виступили: Тимофій Милованов,  лочесний президент Київської школи економіки; Олена Нізалова, Університет Кента, голова конференції.

Основна доповідь – Клаус Циммерманн. 

Панельна дискусія:  Міграція внаслідок конфліктів: Добробут біженців та внутрішньо переміщених осіб
Спікери: Лідія Кузьменко, радник з правових питань Агентства ООН у справах біженців в Україні, Клавдія Максименко, старший менеджер портфеля проектів Світового банку в Україні, Юсуф Куркчі, перший заступник Міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, Мустафа Найєм, депутат Верховної Ради України, Богдан Мельникович, юрист БФ «Восток-SOS», Анна Трофіменко, працівник по роботі з громадами ГО «Крим SOS».

Сесію про міграцію вела Ганна Вахітова, Київська школа економіки.

Тема; Війна та благополуччя в перехідний період, виступила Гюнеш Гокмен, Російська економічна школа.

Про наслідки ВПО для ринку праці: приклад Грузії розповіла Каріне Торосян, Міжнародна школа економіки при Тбіліському державному університеті.

"Благополуччя мігрантів під час світової фінансової кризи: Дані щодо нелегальної зайнятості, етнічної дискримінації та депортації" - Александер Данцер, Католицький університет Айхштетт-Інгольштадт. 

Сесію про благополуччя та ринок праці вів Максим Обрізан, Київська школа економіки.

Про самозайнятість та благополуччя: порівняльний аналіз розповів Олександр Талавера, Університет Суонсі. 

"Як безробіття впливає на суб’єктивний добробут в Україні"- Едвард Нортон, Мічиганський університет та Національне бюро економічних досліджень.

"Тимчасове та неофіційне працевлаштування, якість роботи та задоволення роботою"- Марія Алексинська. 

Сесію про сім’ю та гендер вів Олександр Талавера, Університет Суонсі 

Виступив Квентін Ліппман, Паризька школа економіки.

"(Не)щастя дітей у перехідний період"- Максим Обрізан, Київська школа економіки 

"Більше однієї дитини. Аналіз бажаної та реалізованої народжуваності у російських матерів" - Олена Бєсєдіна, Київська школа економіки.

Сесію про здоров’я вела Ілона Сологуб, Київська школа економіки 

"Вплив перехідного періоду на зріст та суб’єктивний добробут" - Франческа Далла Поцца, Європейський банк реконструкції та розвитку

"Звички споживання алкоголю в Східній та Західній Європі" - Гінтаре Малісаускайте, Університет Кента. 

Панельна дискусія 2: Задля добробуту населення: Шлях до кращого здоров’я.

Голова: Олена Дорошенко, фахівець з питань охорони здоров’я/економіст програм Світового банку з розвитку людини в Україні.

Спікери: Уляна Супрун, в.о. Міністра охорони здоров’я України, Едвард C. Нортон, професор Школи охорони здоров’я Мічиганського університету, Сергій Березенко, депутат, Комітет з питань охорони здоров’я, Тааві Лайi, головний радник з питань політики Представництва ВООЗ в Україні, Ольга Стефанишина, виконавчий директор БФ «Пацієнти України», Володимир Співак, директор з корпоративних комунікацій і зв’язків з громадськістю, Nestlé, Василь Лазоришинець, Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова.

Панельна дискусія: Українське лонгітюдне моніторингове дослідження: Особливості збору панельних даних у пострадянському контексті. 

Спікери: Александер Данцер, професор Католицького університету Айхштетт-Інгольштадт, Інститут дослідження Східної та Південно-Східної Європи ім.Лейбніца та Інститут вивчення праці, Бенедікт Херрманн, Європейська комісія, Хартмут Леманн, професор Болонського університету, Інститут вивчення праці, ICID та Німецький інститут економічних досліджень, Володимир Паніотто, Київський міжнародний інститут соціології, професор НАУКМА, Вікторія Захожа, Київський міжнародний інститут соціології.

Сесію про щастя та перехідний період вела Олеся Верченко, Київська школа економіки.

"Динаміка рівня щастя та його детермінанти. Україна, 2001-2016" - Володимир Паніотто, Київський міжнародний інститут соціології
"Комунізм як друге пришестя" - Єлена Ніколова, Центрально-Європейський інститут дослідження праці (Словаччина), Інститут дослідження Східної та Південно-Східної Європи ім.Лейбніца (Німеччина). 

"Перехід до щастя" - Сергій Гурієв, ЄБРР, Інститут політичних досліджень та Центр досліджень економічної політики. 

Сесію пр добробут та ринок праці вів Віктор Ханжин, Київська школа економіки.

"Розвиток неформальних трудових відносин та сегментація ринку праці в країнах з перехідною економікою: Дані по Україні" - Хартмут Леманн, Болонський університет.

"Молодь у русі: трудова мобільність та добробут на роботі у перехідних економіках" -
Ольга Купець, Київська школа економіки та Інститут вивчення праці. 

Світлина від Вадим Івченко.
Панельна дискусія:Вплив земельної реформи в Україні на добробут населення.

Голова: Людмила Бутенко, керівник програм Світового банку з питань інфраструктури та сталого розвитку

Спікери: Максим Мартинюк, в.о. Міністра аграрної політики та продовольства України, Денис Нізалов, директор проекту «Підтримка реформ в сільському господарстві та земельних відносинах в Україні», Дмитро Шимків, секретар Національної ради реформ при Президентові України, Вадим Івченко, депутат, Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради, Микола Стрижак, Асоціація фермерів та приватних землевласників України.

Панельна дискусія: Молодь у центрі уваги: вплив витіснення з ринку праці та незахищеності на ринку праці на подальше життя молоді 

Голова: Юлія Смоляр, Світовий банк. 

Спікери: Володимир Ковтунець, перший заступник Міністра освіти і науки, Олена Нізалова, Університет Кента, керівник групи EXCEPT-UK, Марія Алексинська, Міжнародна організація праці, Олександр Ярема, заступник Міністра молоді та спорту, Ігор Самохін, Аналітичний центр CEDOS, Сергій Кравченко, заступник голови Державної служби зайнятості

Панельна дискусія: Пенсійна система як інститут добробуту: Необхідність реформи в Україні. 

Голова: Ігор Бураковський, Голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Спікери: Андрій Рева, Міністр соціальної політики (уточнюється), Юлія Смоляр, Світовий банк, Лідія Ткаченко, Провідний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, Тетяна Сальникова, голова ради Асоціації пенсійних фондів України, Олександра Бетлій, провідний науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій

Панельна дискусія: Міжнародні організації та добробут населення 

Голова: Тимофій Милованов, Київська школа економіки
Спікери: Сергій Гурієв, головний економіст Європейського банку реконструкції та розвитку, Клавдія Максименко, старший менеджер портфелю проектів Світового банку в Україні, Бeренд де Гроот, керівник Програм співробітництва Представництва ЄС в Україні, Сергій Савчук, Національний координатор МОП в Україні










Олександр Майстренко
Фото Олексій Свертока

пʼятниця, 15 вересня 2017 р.

Євген Чорний. ПЕРЕХОДИ


Культурна лабораторія EDUCATORIUM представляє персональну виставку живопису та фотографії Євгена Чорного «Переходи». Основою експозиції стала однойменна живописна серія, що виставляється вперше.

Серія «Переходи» зображує особливий світ київських підземних комунікацій: їх специфічний мікроклімат, освітлення, зовнішнє оздоблення — як заплановане, так і неформальне, чи то вандальне.

Євген Чорний: «Ми, сучасні цивілізовані громадяни, не замислюємось про те, яким буденним є для нас сходження під землю й повернення звідти. Стародавні люди, для котрих будь-яке провалля символізувало вхід до потойбіччя, не ставились до цього так легковажно. Спускатись у підземний світ дозволялось тільки певним особам — наприклад, шаманам і тільки після обряду ініціації. Цей обряд надавав можливість душі шамана повернутись у надземний світ після спілкування із духами потойбіччя».
Звісно, автор не пропонує звертатись до магічних засобів чи бити в бубон щоразу, коли ми маємо перейти на інший бік вулиці, але декому було б цікаво проаналізувати свої підсвідомі почуття від подорожі, яка раніше означала переродження.

Також на виставці представлена серія живопису «На дитячих майданчиках», що алегорично розкриває тему нічного життя спальних районів Києва.
«Серія живопису “На дитячих майданчиках” представлена портретами персонажів з околиць Києва. Але не всі з них звичайні мешканці: пенсіонери, петеушники, продавці, дрібні хулігани. Деякі, як наприклад, чоловік у синіх в’єтнамках з картини “Ноєв ковчег” ніби вийшов просто покурити у двір. Звичайний день, кінець літа, дітей ще не попривозили. Тільки металеві фігури тварин знають, що сьогодні — останній день цивілізації, треба рятуватися, сідати в Ковчег (що стоїть поруч) і пливти до Арарату. Але Ной їх не чує і, докуривши сигарету, теліпає собі в гастроном. Світ загине через нерозуміння людьми свого призначення. Так і Яків — сантехнік напідпитку — не розповість про сходи до небес, якими мандрують янголи, Адамчик-хуліганчик надасть жахливі імена тваринам», — коментує Євген Чорний.

Живопис доповняють дві серії монохромних фотографій «На дитячих майданчиках» та «Урбаністичний пейзаж», що поєднують естетику класичної чорно-білої фотографії з сучасними технологіями цифрової зйомки та друку.

Київська публіка, що знає Євгена Чорного здебільшого як репортажного фотографа та викладача, має змогу відкрити для себе його як талановитого живописця та художнього фотографа.

Виставка триватиме з 12 до 25 вересня 2017 року.